Заварний напівфабрикат
Характерною особливістю заварного
напівфабрикату є значне
збільшення в об'ємі під час
випікання і утворення при цьому в середині виробу порожнин, які заповнюють
кремом чи начинками. Щоб досягнути такого ефекту, заварне тісто повинно мати
в'язку консистенцію і містити значну кількість вологи. Готують заварне тісто
шляхом заварювання борошна.
Для приготування заварного тіста
використовують борошно із
середнім вмістом (28—36 %)
сильної клейковини. При використанні борошна зі слабкою клейковиною
напівфабрикат матиме недостатній об'єм, без порожнини в середині. За низької
якості борошна рекомендується додавати в тісто амоній вуглекислий з розрахунку
3 г на 1 кг борошна. Амоній сприяє підніманню тіста під час випікання і
утворенню порожнини в середині готових виробів.
Під час приготування тіста
спочатку заварюють борошно, а
потім заварку з'єднують з яйцями.
Розглянемо докладніше, як готують
борошняну заварку. У
відкритий наплитний посуд
наливають воду, доводять її до кипіння, додають нарізаний шматочками маргарин,
сіль і масу знову доводять до кипіння. У киплячу суміш швидко, але поступово,
всипають борошно, енергійно перемішуючи масу, щоб уникнути утворення грудочок
непромішаного борошна. Заварюють протягом 3— 5 хв., безперервно перемішуючи, аж
доки не зникне запах сирого борошна. Час заварювання залежить від маси борошна.
Готова заварка повинна мати густу, однорідну консистенцію.
Під час заварювання крохмаль
борошна клейстеризується,
зв'язуючи значну кількість води,
стає дуже в'язким.
Заварку
перекладають у бачок збивальної машини
і
охолоджують (при збиванні) до
температури 50—55°С. Потім поступово, порціями (у 5—6 прийомів) додають яйця чи
меланж і збивають тісто протягом 10—15 хв. на малій швидкості машини. На якість
напівфабрикату і його вихід значно впливає консистенція яєчних продуктів.
Меланж повинен мати консистенцію, подібну до каші, а яйця — в міру збиті. При
використанні рідкого меланжу або яєць водопоглинаюча здатність тіста
зменшується на 5—8 %, а це призводить до зменшення виходу напівфабрикатів.
Готове тісто має в'язку консистенцію і повільно сповзає з лопатки у вигляді
трикутника. Вологість тіста — 53 %. Тісто з підвищеною вологістю розпливається
на листах, а під час випікання — не підходить. Густе тісто підходить слабо,
поверхня виробів, виготовлених з такого тіста, буде розтрісканою.
На рис. 35 показано технологічну
схему приготування заварного
тіста.
Заварне тісто висаджують за
допомогою кондитерського мішка
з круглим наконечником діаметром
15—18 мм на кондитерські листи, ледь змащені жиром. Якщо листи сильно змащені
жиром, тісто розпливатиметься. Якщо ж листи сухі — пристане. Випікати необхідно
при змінному температурному режимі. У перші 15—20 хв. вироби випікають при
температурі 210°С. На поверхні заготовок швидко утворюється тонка плівочка, яка
перешкоджає розпливанню тіста. Волога, що міститься в тісті, випаровується і,
не маючи виходу на зовні, збільшує тісто в об'ємі, внаслідок чого в середині
його утворюється порожнина. У цей час не можна відкривати піч і рухати листи,
оскільки структура тіста ще не закріпилася і вироби можуть осісти.
Після того, як вироби максимально
збільшаться у об'ємі,
температуру випікання знижують до
190°С і випікають до готовності. Якщо цього не зробити, то волога, що
випаровується, розірве поверхню тіста і вироби будуть мати сильно потріскану
поверхню. Загальний час випікання становить 35—40 хв. У готового напівфабрикату
світло-коричневий колір поверхні й тверді бокові сторони. На поверхні випечених
виробів допускається наявність невеликих тріщин, колір яких повинен бути одного
тону з поверхнею виробу. Напівфабрикат зі світло-жовтими тріщинами при
охолодженні осідає, не зберігає об'єму.
За підвищеної температури випікання напівфабрикат матиме
деформовану поверхню. Якщо температура
знижена (180°С),
напівфабрикат матиме незначний підйом, оскільки за такої температури не
забезпечується інтенсивність випаровування вологи в тісті.
Після охолодження готовий напівфабрикат поступає на
Комментариев нет:
Отправить комментарий