БУДОВА ЕО ТЕМА№3 ГР 34-ТЕХ

Тема 3. Обладнання для транспортування сировини і продуктів

 

Обладнання для транспортування сировини

Основною вимогою до приймання та підготовки нехарчової сировини до переробки є своєчасне передавання її без втрат від місця збирання до цеху технічної продукції за умови забезпечення санітарних вимог і максимальної механізації процесу. Затримання сировини в транспортних засобах і накопичувальних бункерах призводить до її швидкого псування і зниження якості кормів і гідролізу жиру.

Збирання і транспортування сировини. Залежно від розміщення цеху технічної продукції сировину з цехів-постачальників доставляють по трубопроводах, спусках, пневмотранспортом, у підлогових візках, перекидних підвісних ковшах і на рамах. Поверховість виробничої споруди зумовлює спосіб транспортування сировини. Транспортування сировини пов’язане зі значними труднощами, оскільки на переробку надходять відходи різних розмірів (від окремих органів до цілих туш), різні за механічними властивостями (м’якушеві, тверді, рідкі) і хімічним складом. Крім того, сировину збирають у різних цехах і в різних точках цеху. Збирати сировину доцільно, проводячи сортування її за вмістом жиру (жировмісна, жирова), що спрощує подальшу переробку, адже відпадає потреба у подальшому її розбиранні. Застосування на наступній стадії оброблення сировини центрифуг для знежирення м’ясо-кісткової шквари виключає необхідність проведення сортування сировини за ступенем вмісту жиру.

Обладнання для транспортування сировини, тари і продукції відноситься до загальнозаводського обладнання, яке забезпечує безперервність і ритмічність  роботи технологічних ліній.

До транспортуючих машин відносяться: транспортери і елеватори в гнучким і жорстким тяговим органом (стрічкові , ланцюгові, гвинтові та ін.), обладнання пневматичного, гідравлічного транспорту підйомно-транспортне обладнання. Робота цих машин характеризується тим, що в залежності від характеру продукту вантажний потік може транспортуватися безперервне у вигляді суцільної маси продукту, а також у вигляді окремих порцій продукту чи окремих штучних вантажів. Транспортуючі машини легко піддаються автоматизації. Переміщення продукту проводиться на переробних підприємствах горизонтально під кутом і вертикально.

Вимоги до транспортування, прийому та зберігання сировини, харчових продуктів

Для попередження виникнення і поширення масових інфекційних захворювань сировину і харчові продукти транспортують спеціальним, чистим транспортом, на який в установленому порядку видається санітарний паспорт.

Кузов автотранспорту зсередини оббивають матеріалом, що легко піддається санітарній обробці, і обладнують стелажами.

Особи, які супроводжують харчові продукти в шляху проходження і виконують їх навантаження і вивантаження, користуються санітарним одягом (халат, рукавиці та ін), мають особисту медичну книжку встановленого зразка з відмітками про проходження медичних оглядів, результати лабораторних досліджень та проходженні професійної гігієнічної підготовки та атестації.

Швидкопсувні і особливо швидкопсувні продукти перевозять ізотермічним транспортом, що забезпечує збереження температурних режимів транспортування. Кількість поставляються швидкопсувних продуктів повинне відповідати місткості наявного на підприємстві громадського харчування холодильного обладнання.

Кулінарні та кондитерські вироби перевозять у спеціально призначеному для цих цілей транспорті в промаркованій і чистій тарі.

Транспортну тару маркують відповідно до нормативною і технічною документацією, відповідної кожному виду продукції.

Реалізація продукції поза організації харчування в споживчій тарі здійснюється за наявності інформації, передбаченої діючими гігієнічними вимогами до якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів.

Транспортування харчових продуктів спільно з токсичними, гостро пахнуть і небезпечними речовинами не допускається. Продовольча сировина та готова продукція при транспортуванні не повинні контактувати один з одним. Використання спеціалізованого транспорту для інших цілей не допускається.

Вступники до організації харчування продовольча сировина та харчові продукти повинні відповідати вимогам нормативної і технічної документації, супроводжуватись документами, що підтверджують їх якість і безпеку, і перебувати у справній, чистій тарі.

Транспортери

Стрічковий транспортер (рис. 7) складається з двох барабанів привідного 1 та   веденого-натяжного 5, на які натягується безкінечна стрічка 3.

 

 Рис. 7  Стрічковий транспортер.

 

1 - привідний барабан;            6 - натяжний пристрій;

2 - опорні ролики ;                  7 – станина;

3 – стрічка;                                       8 – електродвигун;

4 - опорні ролики ;                  9 – редуктор;

5 - ведений барабан;               10 - ланцюгова передача.

 

Для запобігання прогинання робочої і холостої вітки стрічки під нею встановлюються опорні ролики 2 і 4. Привід транспортера здійснюється від електродвигуна 8 через редуктор 9 через ремінну, ланцюгову або зубчату передачу 10. Всі елементи транспортера монтуються на опорній станині 7, яка виготовляється із конструкційної сталі кутового або швелерного профілю. Станини транспортерів  більшої довжини виготовляються у вигляді окремих секцій, які можуть з'єднуватися  між собою болтами, заклепками або зваркою. Елемент стрічкового транспортера, який складається в привідного барабана 1, приводи і опорної станини, називається  привідною станцією, а елемент, який складається з веденого барабана 5 і натяжного пристрою 6 ‒ натяжною станцією. Привідна станція встановлюється в кінці транспортера, де проходять вивантаження продукту.

 В якості гнучкого тягового органу в стрічкових транспортерах застосовуються бавовняні, прогумовані,  гумові і металеві стрічки. Стрічки вибираються в залежності від роду вантажу, температури і вологості середовища. Бавовняні-стрічки застосовують для транспортування вантажів в сухих середовищах при температурі не вище 45 С. Найбільш широке використовують прогумовані стрічки, основою яких є бавовняна тканина ‒ бельтинг та шнурова тканина, прошарована, вулканізованою гумою ‒ ці стрічки можуть використовуватися у середовищі з підвищеною температурою і вологістю; при необхідності переміщення вантажів у гарячих середовищах (до 300º С) застосовуються стальні суцільні стрічки, стрічки з  нержавіючої сталі , товщиною 0,6-1,4 мм.

Ширина транспортерної стрічки повинна бути на 50-100 мм більше ширини вантажу, який переміщається. Швидкість стрічки залежить від продуктивності транспортера, виду вантажу і умов роботи та знаходиться в межах 0,1-1,5 м/с.

 Для створення необхідного зчеплення стрічки з привідним барабаном, компенсації витягування стрічки і відповідно зменшення її провисання між опорними роликами застосовуються гвинтові і вагові натяжні пристрої, які встановлюються в місцях мінімального натягу стрічки або там, де зручніше їх обслуговувати. Гвинтові пристрої застосовують в транспортерах довжиною до 50 м. Вони більш компактні, але потребують періодичного натягування стрічки, обертанням гвинта. Вагові пристрої застосовуються в транспортерах більше 50 м. Вони більш громіздкі, але забезпечують постійний натяг стрічки. В залежності від напряму переміщення вантажу, а також завантажувач і вивантаження матеріалу стрічкові транспортери можуть бути горизонтальними, похилими, горизонтально-похилими з декількома перегинами стрічки і т.д. Для переміщення вантажів під кутом до горизонту, який перевищує  кут тертя для даного вантажу, на транспортній стрічці закріплюють металеві або дерев’яної накладки.

Ланцюгові транспортери застосовуються для переміщення сипких і штучних вантажів: муки, цукрового піску, напівфабрикатів, готових виробів і тари у вигляд  лотків і ящиків. Часто ланцюгові транспортери застосовуються для виконання технологічних функцій: для випікання і сушіння виробів і т.п.

 Тяговим органом ланцюгових транспортерів є ланцюги різного типу, які натягуються на ведучі і ведені зірочки. Привід здійснюється від електродвигуна через циліндричний або черв’ячний редуктор і зубчасту або ланцюгову передачу. Привідна станція встановлюється з того боку куди переміщується вантаж. Натяжний пристрій в ланцюгових транспортерах переважно гвинтовий.

По характеру робочих органів транспортери поділяються на скребкові, ковшові, люлькові, пластинчаті.

 

Скребковий транспортер для переміщення сипких матеріалів (рис.8) складається з привідної 4 і натяжної 1 станцій, між якими розміщується тяговий шарнірний ланцюг 2 зі скребками 3.

Рис. 7  Стрічковий транспортер.

 

1 - привідний барабан;            6 - натяжний пристрій;

2 - опорні ролики ;                  7 – станина;

3 – стрічка;                                       8 – електродвигун;

4 - опорні ролики ;                  9 – редуктор;

5 - ведений барабан;               10 - ланцюгова передача.

 

Для запобігання прогинання робочої і холостої вітки стрічки під нею встановлюються опорні ролики 2 і 4. Привід транспортера здійснюється від електродвигуна 8 через редуктор 9 через ремінну, ланцюгову або зубчату передачу 10. Всі елементи транспортера монтуються на опорній станині 7, яка виготовляється із конструкційної сталі кутового або швелерного профілю. Станини транспортерів  більшої довжини виготовляються у вигляді окремих секцій, які можуть з'єднуватися  між собою болтами, заклепками або зваркою. Елемент стрічкового транспортера, який складається в привідного барабана 1, приводи і опорної станини, називається  привідною станцією, а елемент, який складається з веденого барабана 5 і натяжного пристрою 6 ‒ натяжною станцією. Привідна станція встановлюється в кінці транспортера, де проходять вивантаження продукту.

 В якості гнучкого тягового органу в стрічкових транспортерах застосовуються бавовняні, прогумовані,  гумові і металеві стрічки. Стрічки вибираються в залежності від роду вантажу, температури і вологості середовища. Бавовняні-стрічки застосовують для транспортування вантажів в сухих середовищах при температурі не вище 45 С. Найбільш широке використовують прогумовані стрічки, основою яких є бавовняна тканина ‒ бельтинг та шнурова тканина, прошарована, вулканізованою гумою ‒ ці стрічки можуть використовуватися у середовищі з підвищеною температурою і вологістю; при необхідності переміщення вантажів у гарячих середовищах (до 300º С) застосовуються стальні суцільні стрічки, стрічки з  нержавіючої сталі , товщиною 0,6-1,4 мм.

Ширина транспортерної стрічки повинна бути на 50-100 мм більше ширини вантажу, який переміщається. Швидкість стрічки залежить від продуктивності транспортера, виду вантажу і умов роботи та знаходиться в межах 0,1-1,5 м/с.

 Для створення необхідного зчеплення стрічки з привідним барабаном, компенсації витягування стрічки і відповідно зменшення її провисання між опорними роликами застосовуються гвинтові і вагові натяжні пристрої, які встановлюються в місцях мінімального натягу стрічки або там, де зручніше їх обслуговувати. Гвинтові пристрої застосовують в транспортерах довжиною до 50 м. Вони більш компактні, але потребують періодичного натягування стрічки, обертанням гвинта. Вагові пристрої застосовуються в транспортерах більше 50 м. Вони більш громіздкі, але забезпечують постійний натяг стрічки. В залежності від напряму переміщення вантажу, а також завантажувач і вивантаження матеріалу стрічкові транспортери можуть бути горизонтальними, похилими, горизонтально-похилими з декількома перегинами стрічки і т.д. Для переміщення вантажів під кутом до горизонту, який перевищує  кут тертя для даного вантажу, на транспортній стрічці закріплюють металеві або дерев’яної накладки.

Ланцюгові транспортери застосовуються для переміщення сипких і штучних вантажів: муки, цукрового піску, напівфабрикатів, готових виробів і тари у вигляд  лотків і ящиків. Часто ланцюгові транспортери застосовуються для виконання технологічних функцій: для випікання і сушіння виробів і т.п.

 Тяговим органом ланцюгових транспортерів є ланцюги різного типу, які натягуються на ведучі і ведені зірочки. Привід здійснюється від електродвигуна через циліндричний або черв’ячний редуктор і зубчасту або ланцюгову передачу. Привідна станція встановлюється з того боку куди переміщується вантаж. Натяжний пристрій в ланцюгових транспортерах переважно гвинтовий.

По характеру робочих органів транспортери поділяються на скребкові, ковшові, люлькові, пластинчаті.

 

Скребковий транспортер для переміщення сипких матеріалів (рис.8) складається з привідної 4 і натяжної 1 станцій, між якими розміщується тяговий шарнірний ланцюг 2 зі скребками 3.

Рис. 8 Скребковий транспортер

 

 1 - натяжна станція;                     4 - привідна станція;

 2 - ланцюг;                                        5 – засувка;

 3 - скребки ;                                      6 – жолоб.

Робочою може бути як верхня так і нижня вітки (на малюнку тільки нижня). Скребки переміщують вантаж у жолобі 6 до розвантажувальних отворів, які перекриваються засувками 5. Конфігурація скребка і жолоба повинні відповідати один-одному. Найкращою конструкцією скребкового транспортера є така, в якій тяговий орган не занурений в продукт що транспортується. Зазор між стінками жолоба і скребками не повинен перевищувати 3- 6 мм.

Гвинтові транспортери (шнеки) широко використовуються для переміщення сипких і в'язких матеріалів (мука, цукровий пісок, тісто) в горизонтальному і похилому напрямах.    

 

Рис. 9 Гвинтовий транспортер.

1 – привід;                                6 – гайка;

2 – вал;                                     7 – жолоб;

3 – кришка;                              8 - вал;

4 – хомут;                               9 – вікна.

5 – патрубок;

 

Робочим органом транспортера (рис. 9) є гвинт з правим або лівим напрямом витків, які закріплюються на валу 8 і приводяться в рух від приводу 1. Гвинт  розміщується в трубі або жолобі 7, виготовленому з листової сталі товщиною 1,5-2 мм. Гвинти транспортерів, які мають довжину більше 2,5 м виготовляють у вигляді окремих секції довжиною 1,5-3 м , які з'єднуються між собою валиком і болтами. Жолоб закривається кришкою 3, яка затягується болтами через ущільнюючі прокладки. Продукт подається через патрубок 5, а вивантажується в любій точці по довжині транспортера через вікна 9 у дні жолоба.

Гвинтові транспортери застосовують як індивідуальні транспортуючі пристрої, довжиною до 60 м і у вигляді елементів технологічного обладнання (тістомісильні машини безперервної дії, змішувачі і т.п.), виконуючи в певних випадках технологічні операції.