ГР 36 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА Тема «Способи розв’язання конфліктів»

 

Тема «Способи розв’язання конфліктів»

 

Відомі дослідники конфліктів Р.Блейк, Дж.Мутон виокремлюють п’ять головних способів розв’язання міжособистісних конфліктів:

1.              Уникнення. Людина намагається уникнути конфлікту, тобто не потрапляти у ситуацію, яка провокує зіткнення суперечностей, не вступає в обговорення питань, що містять у собі розбіжності у поглядах. Крім того, прагнення вийти з конфліктної ситуації, не розв’язуючи ї, не поступаючись своїм, але й не наполягаючи на своєму.

2.              Пристосування. Характеризується прагненням солідарності з іншою стороною, стримувати свої емоції, і не давати їм виявитися в опонента, поступатися своїми інтересами заради інтересів партнера. Це не зовсім вдалий прийом, бо не ліквідується причина конфлікту. 

3.              Суперництво (протиборство).  Зводиться до спроби примусити іншу сторону будь-що прийняти свою т очку зору і до відкритої боротьби за свої інтереси.  Особа, яка сповідує цей стиль поведінки, не цікавиться думкою протилежної ст. сторони, повидить себе агресивно, використовує свою владу. Такий стиль може бути ефективним тоді, коли керівник справді має владу над підлеглими, але гальмує їх ініціативу, викликає у них обурення, тривожність, що також не ліквідовує причину конфлікту. 

4.              Компроміс. Полягає у врегулюванні розбіжностей через взаємні поступки. Точки зору опонентів приймаються частково, що зменшує взаємне незадоволення і може призвести до розв’язання конфлікту. Цей спосіб недоцільно використовувати на ранніх стадіях конфлікту, бо він заважає діагностиці проблемної ситуації та пошуку альтернативних рішень.

5.              Співробітництво. Характеризується спрямованістю на пошук рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін. Визначається розбіжність у позиціях на погляди, але демонструється готовність знати інші точки зору. Важливим є те, що зберігаються та розкриваються позиції учасників конфлікту.

Співробітництво є основою для вибору методики вирішення конфлікту, розглянемо на мою думку, найбільш вдалу:

1.              Повернутися до звичайного особистісного стану – «Стати самим собою» («Зняти маски» – відмовити віх схем поведінки емоційного стану ревнивця, егоїста, диктатора, заздрісника і т.п.). 

2.              Виявити справжню причину конфлікту. 

3.              Відмовитися від принципу «Перемога за будь-яку ціну». В конфліктах не перемагають, їх вирішують (улагоджують). 

4.              Знайти декілька варіантів вирішення конфліктів. 

5.              Оцінити варіанти та вибрати кращий варіант. 

6.              Переконати іншу сторону конфлікту у тому, що даний варіант є найоптимальнішою («говорити, щоб нас почули», «уміти слухати» іншу сторону і т.п.).

7.              Усвідомлювати і оберігати цінність взаємовідносин.          

Важливим аспектом поведінки в конфліктній ситуації і вирішення конфліктів є асертивність – неконфліктна ситуація, або вміння вирішувати конфлікти.