вторник, 14 апреля 2020 г.


      
        

                   ТЕМА :Складання калькуляційної картки
                  Ціноутворення та калькуляція у закладах
                                       ресторанного господарства
Ціна і ціноутворення посідають провідне місце у економіці. Від рівня цін залежить існування виробництва. Ціна має велике значення для споживача. Так, надмірна ціна може стати перешкодою для придбання сировини, а отже й для реалізації інтересів споживачів. Ціни є одним із найдавніших важелів на рівні суспільства, підприємств, споживачів. Вони забезпечують поєднання економічних інтересів, сприяють підвищенню ефективності господарювання. Ціна є грошовим вираженням вартості товару тільки в разі існування рівноваги між попитом і пропозицією.
                                   Класифікація цін
 

                                 
                      











Порядок розрахунку суми націнок та продажної ціни на сировину
Оцінка сировини при включенні її в калькуляцію продажних цін є одним із важливих питань ціноутворення на підприємствах ресторанного господарства. Методика оцінки сировини безпосередньо пов’язана з проблемами здешевлення вартості харчування, стабільності продажних цін на страви і кулінарні вироби, спрощення калькуляції і бухгалтерського обліку.
Щоб відмінити зайву дробність в оцінці сировини, були введені середньозважені ціни. В даний час оцінка продуктів і товарів за середньозваженими цінами використовується не на всіх підприємствах ресторанного господарства.
Середньозважені ціни встановлюються як на окремі однойменні види сировини, без врахування сортності, так і на середньогрупові. Наприклад, на м'ясо середньозважені ціни встановлюють по виду продукту (яловичина, баранина, свинина) незалежно від категорії вгодованості; на рибу – по виду, обробці, назві, але без поділу на розміри і сорти; на масло тваринне – одна ціна незалежно від сортів; на макаронні вироби – одна ціна незалежно від назви і сортів.
В зв’язку з тим, що на підприємстві продукти оприбутковують і вираховують по продажним цінам, виникає необхідність у вираховуванні продажної середньозваженої ціни. Для отримання продажної середньозваженої ціни до вже вирахуваної добавляють націнку підприємства ресторанного господарства у встановленому розмірі. 
Наприклад, в кафе за минулий рік поступили макаронні вироби: макарони звичайні І-го ґатунку 1000 кг по ціні 3.00 грн. за 1 кг; вермішель любительська вищого ґатунку 500 кг по ціні 4.00 грн. за 1 кг; локшина домашня 1-го ґатунку 300 кг по ціні 3,50 грн. за 1 кг. Націнка підприємства – 35%.

Середньозважена ціна макаронних виробів буде становити:
      3,36 грн.
3,00х100кг+4,00х500кг+3,50х300кг =   6050     =3,36грн
                  1000+500+300                       1800
Розрахуємо націнку підприємства ресторанного господарства (35%):
3,36 грн. – 100%
 х грн.      – 35%
 х =      1,18 грн.

Продажна середньозважена ціна буде становити:
3,36 грн.  +1,18 грн.  =4,54 грн.


-асортиментна структура сировини за минулий період;
-джерела поступлення сировини вага,ціна:
-перспективи доставлення сировини на майбутній період
Націнка підприємств ресторанного господарства, за рахунок якої покривається основна частина витрат підприємств і утворюється їх чистий дохід, є другим важливим фактором ціноутворення (після витрат сировини).
Залежно від типу підприємства, місця розташування, контингенту відвідувачів і розміру встановлених націнок підприємства поділяють на 4 категорії: вищу, першу, другу, третю. Для кожної категорії підприємств затверджують нормові розміри націнок. Найменший розмір націнки використовують в їдальнях, буфетах третьої категорії, так як чистина витрат покривається промисловими підприємствами, установами, навчальними закладами, при яких вони розміщені. 
Націнка підприємств ресторанного господарства (в процентах до вартості продуктів і товарів) диференціюють по категоріях підприємств (4 категорії), видах супутніх товарів. Прибавляють націнки до вартості окремих продуктів незалежно від того, на виготовлення яких страв і виробів вони будуть використані. Додавання націнок до вартості окремих продуктів спрощує калькуляцію і звіт, дозволяє посилити контроль за збереженням цінностей.
При цій системі ціноутворення продукти, що надходять в їдальні оприбутковують по продажних цінах, тобто з додаванням націнки підприємства.

Порядок калькуляції продажної ціни на продукцію власного виробництва
Для точного визначення продажної ціни виробів калькуляція складається із розрахунку вартості сировини на 100 порцій з наступним визначенням ціни одного виробу (порції).
Продажні ціни на страви (вироби)розраховують                   наступним чином:








                         Складання калькуляційних карток

Визначення продажних цін на кулінарну продукцію підприємств ресторанного господарства визначається окремо на кожну страву в калькуляційних картках.
Калькуляційна картка
Назва страви: М'ясо відварне
Назва збірника рецептур, номер рецептури і колонки: збірник рецептур страв і кулінарних виробів, вид. 1965 р. рецептура №467, колонка №2.


Порядковий номер
калькуляції і дата її затвердження
№1
 
14.04.2020 р.

№2
__________р.
з/п
Назва продуктів
Норма на 100 порцій масою брутто, кг
Продажна ціна продуктів, грн.
Сума 



1.
2.
3.
4.
5.
6.
Яловичина 
Морква 
Цибуля ріпчаста
Спеції і сіль
Гарнір
Соус 
10,9
0,3
0,3
-
-
-
42.00
4,50
4,00
-
-
-
457,80
1,35
1,20

15,00
8,00



Загальна вартість
продуктів
Ціна однієї порції страви
 Вихід готової
продукції, г

-        
-        
-

-     
-     
-

483,35
4,83

300




На підприємствах, де відсутні прейскуранти постійно діючих цін, калькуляційні картки підписує завідуючий виробництвом, бухгалтер (калькулятор) і затверджує директор підприємства.
При зміні в сировинному наборі страви або ціни на продукти нова продажна ціна страви обчислюється в наступній вільній колонці калькуляційної картки із зазначенням дати.

          Матеріальна       відповідальність          може           бути           індивідуальна     та      бригадна
(відповідальність за матеріальні цінності несе вся бригада).
Незалежно від того, який вид відповідальності в певних закладах, продукти та готові страви повинні перевірятись і обліковуватись. Документальне оформлення руху товарів зі складу на кухню та з кухні на видачу або магазин проводиться в слідуючому порядку: накладну виписує матеріальна відповідальна особа складу в 2-3-х екземплярах, один із яких є підставою для списання цінностей зі складу, а другий екземпляр накладної для оприбуткування цінностей на кухні. В накладній вказано номер документа, відпустку матеріальних цінностей, прізвище, ім’я та по батькові матеріально відповідальної особи та особи, яка отримує матеріальні цінності. Всі продукти, які відпускають зі складу переписують в накладну, вказують одиниці виміру, кількість, ціну і суму. Загальна сума записується внизу прописом. Накладну підписують дві особи: директор, головний бухгалтер (додаток № 1).
На накладній ставиться штамп організації, яка відпустила і печатка організації, яка одержала матеріальні цінності. Вказують номер доручення, згідно якого дозволено отримати матеріальні цінності. Матеріальні цінності на складі розносять в спеціальну книгу, де вказують ціну на продукти, їх кількість та суму. Товар, що зберігається на складі розносять в колонку «Залишок», який надходить на склад – в колонку «Надходження», а товар, який відпускають зі складу розносять в колонку «Видаток». По складській книзі завжди можна вияснити як рухається товар, який залишок його, який товар більше користується попитом.
   Облік сировини та готової продукції на виробництві

Мета: познайомити з бланками обліку матеріальних цінностей на кухні, технікою проведення інвентаризації, навчити технічно правильно заповнювати бланки звіту про рух товарів, виписувати одноденні забірні листи, робити товарно-грошовий звіт; формувати професійне вміння та навички у розрахунку сировини для планового випуску страв та документальному руху товару на кухні; розвивати навички самостійної роботи з бланками; виховувати уважність, спостережливість; почуття відповідальності за виконану роботу.
           
 Техніка оформлення документів для обліку матеріальних цінностей.
 Техніка складання плану-меню.
 Інвентаризація.

 Продукти харчування – один із важливих ресурсів кожного підприємства, тому документальне оформлення проступання, наявності і відпуск вказаних продуктів, страв, н/фабрикатів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку так і для контролю.
Всі бухгалтерські документи повинні заповнюватись охайно, чітко. Майже всі бухгалтерські документи заповнюють через копірку. Один екземпляр залишається в однієї матеріальної особи, а інший передається іншій особі.
Продукти, які надійшли зі складу, переробляються на кухні або в інших цехах і поступають в зали або в магазини для реалізації. Готова продукція супроводжується також накладними або забірними листами (додаток № 5). В забірному листі вказують асортимент страв, їх кількість, вихід однієї порції, вартість, час відпуску та суму.
В закладах громадського харчування (шкільних їдальнях, дитячих садках, лікарнях) ведеться ретельний облік руху товарів зі складу на кухню, з кухні на роздачу. Облік продуктів проводиться на спеціальних бланках «Звіт про рух товарів». В бланк записують весь перелік продуктів, які знаходяться на кухні, розносять їх кількість і суму в колонку «залишок» на 1.01 (додаток № 6).
Всі накладні, які отримала матеріально відповідальна особа, на 1.01 розносять в колонку «Прибуток на 1.01», Продукти, які в цей день переробили (їх перелік знаходиться на бланках «Замовлення на приготування»), розносять в колонку «Видаток на 1.01». Потім розраховують залишок продуктів на 2.01. і розносять ці дані в колонку «залишок на 2.01».
Розрахунок проводиться таким чином.
Залишок на 1.01 + прибуток на 1.01 – видаток на 1.01 = залишок на 2.01.
Існують різні форми звітності і різні терміни. Звіт про рух товарів необхідно робити щоденно. Деякі звіти матеріально відповідальні особи роблять кожні 5-10 днів, щомісяця, поквартально. Для повної звітності необхідно скласти ще один звіт-товаро-грошовий (додаток № 7).
Для цього матеріально відповідальна особа складає всі прибуткові накладні в наростаючому порядку і записує їх у верхню частину звіту, а забірні листи та видаткові накладні записує в другу частину звіту.
Записують дату виписаної або отриманої накладної, номер, загальну суму, потім розраховується сума прибутку за даний період, сума видатку і виводиться залишок на наступний день.
Сума залишку повинна співпадати з сумою залишку в звіті про «Рух товару».
Наприклад:
Організація:  їдальня ТОВАРО-ГРОШОВИЙ ЗВІТ
з 1 по 5 серпня
Матеріально-відповідальна особа _____________________________________

Залишок на 1.01

1257
27

Надходження


№ 
Число
№ наклад.
Постачальник
Товар сума
Тара сума
1.
1.01
21
Хлібозавод
45
-
2.
1.01
305
Маслозавод
207
38,00
3.
1.01
128
Продкомора
3723
80,00
4.
3.01
39
СТ «Школярик»
302
-
5.
4.01
373
Торговельна база
1250
-
6.
5.01
32
Хлібозавод
25
-

Всього у надходженні:
5552,00
118,00


Видаток


1.
1.01
32
Забірний лист
327,15
-
2.
1.01
3
Накладна складу
-
80,00
3.
2.01
33
Забірний лист
350,00
-
4.
3.01
34
Забірний лист
372,00
-
5.
4.01
35
Забірний лист
387,00
-
6.
5.01
36
Забірний лист
405,00
-
7.
5.01
4
Магазин «Кулінарія»
127,00
-

Всього у видатку:
1968,15
80,00
Залишок на 6.01

4840,85
65,00

Підпис матеріально відповідальної особи ___________________________


                        Завдання для повторення, закріплення й контролю знань
Виберіть     із       запропонованих   відповідей правильні.
1.       Розрахунок продажної ціни на приготовані трави проводять у:
А) технологічних картках;
Б) інструкційно-технологічних картках;
В) калькуляційних картках.
2.       Калькуляційні картки затверджує:
А) калькулятор;
Б) директор підприємства;
В) завідуючий виробництвом.

3.       Норму закладки сировини для розрахунку продажної ціни страви проводять по:
А) технологічних картках;
Б) збірниках рецептур страв та кулінарних виробів;
В) стандартах.

4.       Закладку сировини в калькуляційних картках проводять масою:
А) брутто;
Б) нетто;
В) брутто і нетто.

5.       За способом встановлення ціни поділяють на:
А) вільні і державні фіксовані;
Б) оптові і роздрібні;
В) єдині, поясні, сезонні.

6.       Чи є правильним твердження: «ціна – це витрати на транспорт, утримання, ремонт приміщень, витрати на заробітну плату»?
А) так;
Б) ні.
Закінчіть речення.

1.Націнка – це _______________________________________________
____________________________________________________________.
2.       В залежності коли і кому реалізується продукція та товари, всі ціни поділяються _________________________________________________.
3.       Оптові ціни застосовують при розрахунках між _________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________.
4, Роздрібні ціни на товари формуються виходячи з ________________ ____________________________________________________________.
5. Роздрібні ціни бувають: _____________________________________
____________________________________________________________.
6.Єдині ціни – це ціни, які діють _______________________________.
7.Державні фіксовані ціни встановлюються на ресурси, які _________ ____________________________________________________________

   

                                          

Комментариев нет:

Отправить комментарий