Потокові
лінії мукомельного виробництва і виробництва круп
Лінія
випуску муки
Характеристика
продукції, сировини і напівфабрикатів. Борошно - продукт помелу хлібного зерна
пшениці або жита. Властивості борошна насамперед залежать від хімічного складу
і будови ендосперму зерна - місця скупчення живильних речовин. Основна маса -
природні полімери - крохмаль і білки, їх загальний вміст в зерні пшениці
становить близько 85 % на суху речовину. Будова ендосперму зерна визначає
особливості борошна, що виробляється. Розрізняють три види пшениці: м'яку,
м'яку скловидну і тверду. Тканини ендосперму зерна м'якої пшениці мають
борошнисту структуру, що складається з дрібних зерен крохмалю, укладених в
тонкі непрозорі плівки білкових речовин. З такого зерна виробляють
хлібопекарське борошно. Ендосперм склоподібних, твердих видів пшениці оточені товстими
прошарками білків, додають їм прозорість. Склоподібні види зерна в порівнянні з
борошнистими мають велику щільність, абсолютну масу і міцність, з них
виробляють борошно (у вигляді крупки або напівкрупки ) для макаронних виробів.
Залежно
від якості борошно поділяють на обойне, вищого, першого або другого гатунку, а
також на крупчатку. Обойне борошно містить у своєму складі подрібнені частинки
ендосперму зернової болонки (висівок). Сортове борошно виробляють з сіяного
борошна. Кожен сорт борошна регламентований відповідними характеристиками
борошна: кольором, зольністю, крупністю помелу і кількістю сирої клейковини.
Якість борошна істотно залежить від вмісту в ній частинок оболонки - висівок.
Основними структурними компонентами оболонки є клітковина, зольні елементи
(кремній, фосфор, калій та ін.), тому величина зольності борошна є непрямою
характеристикою кількості висівок. У загальному випадку вважається, чим нижче
зольність борошна, тим менше воно містить висівок і має більш високу якість.
Проміжними продуктами помелу зерна є крупки різних розмірів. Крупка чистого
ендосперму зерна є високоякісним продуктом: плівка хлібопекарського борошна,
крупка та напівкрупка макаронного борошна або манна крупа. Крупка, на поверхні
якої є оболонка, при сортових помелах підлягає подальшому обробленню з метою
видалення оболонки.
Особливості
виробництва і споживання готової продукції. Борошномельні підприємства, як
правило, розміщуються у місцях споживання продукції . Сутність борошномельного
виробництва полягає в подрібненні зерна і поділі його складових частин:
оболонок , ендосперма і зародка.Зерно хлібних злаків має складну тверду, щільну
і міцну аморфно кристалічну структуру з різними характеристиками міцності
складових частин . Тому для перероблення зерна застосовують різні машини і
апарати, які піддають механічному та гідротермічному впливу зерна і продуктів
його руйнування. Зовнішню поверхню зерна очищають від пилу, відокремлюють
борідки і частково знімають плодові оболонки і зародки на оббивальній і
щіткових машинах. У ентоленторах зерно і продукти його подрібнення піддають
стерилізації шляхом ударних впливів. В результаті живі шкідники знищуються,
зерна з личинками руйнуються, а личинки, в основному, гинуть. При сортових
помелах зерна якість борошна підвищують шляхом його гідротермічного обролення.
У результаті такого впливу послаблюються зв'язки між ендоспермом і оболонками;
структура оболонок з крихкого стану переходить в пластично-в'язкий. Все це в
сукупності полегшує відділення плодових і насіннєвих оболонок зерна з
мінімальними втратами ендосперму. Крім того, покращуються хлібопекарські якості
борошна внаслідок впливу тепла на білковий комплекс зволоженого зерна. На
багатьох етапах борошномельного виробництва з зерна та продуктів його
подрібнення видаляють металомагнітні домішки.
Зерно
подрібнюють двома паралельними циліндричними вальцями, які обертаються
назустріч один одному з різними швидкостями. Зазвичай застосовують надсічені
розмелювальні вальці, на поверхні яких нанесені рифлі. Профіль, нахил,
кількість і взаємне розташування рифлів вибирають залежно від необхідної
крупності помелу і характеристик міцності подрібнювального зерна. Вони повинні
забезпечувати максимальну кількість крупок різних розмірів за мінімального
виходу порошкоподібної фракції борошна. Частинки крупки, на поверхні яких
збереглася оболонка, додатково піддають шліфуванню - багатократному механічному
впливу робочих органів шліфувальних машин на продукт, шляхом інтенсивного тертя
часток одної по другій і по робочих поверхнях машин. При шліфуванні з поверхні
крупок видаляють частинки оболонки.
Після
сортування крупки і дунстів піддають подальшому подрібненню на розмелювальних
вальцевих верстатах. Параметри робочих органів верстатів і режими їх роботи
залежать від розмірів подрібнюваних частинок. Міцність оболонки зерна значно
перевищує міцність ендосперму, при сортових помелах для поділу продуктів
подрібнення використовуються ударні впливи. Продукти розмелювання додатково
подрібнюють у штифтових і бичевого роторах: ентолейторах і деташерах. На
останніх стадіях драного і розмелювального процесів здійснюють вимолити в
бичевих і щіткових машинах. У них вихідний продукт піддають удару і стиранню, в
результаті чого порушуються молекулярні сили зчеплення між ендоспермом і
оболонкою. Відбувається відділення ендосперму (у вигляді борошна) від
висівкових частинок за мінімального їх подрібнення. Формування готової
продукції - борошна - за сортами здійснюється шляхом вагового дозування і
змішування продуктових потоків з окремих етапів технологічного процесу.
Продукцію упаковують в транспортну тару - тканинні мішки або в споживчу тару -
паперові пакети.
Стадії
технологічного процесу. Перероблення хлібних злаків в борошно розділляється на
наступні стадії:
- очищення зерна від домішок і виділення
побічного продукту - кормових хлібопродуктів;
- оброблення поверхні зерна сухим або
вологим способами;
- гидротермичне оброблення (холодне або
швидкісне теплове кондицонування) зерна при сортових помелах ;
- дране (утворення крупки) подрібнення
зерна;
- шліфування великих і середніх крупок;
- розмелювання продуктів крупоутворення і
шліфування;
-вимолочування
сходових продуктів крупоутворення і розмелювання; - формування та контроль
готової продукції.
Характеристика
комплексів обладнання. Лінія починається з комплексу обладнання для підготовки
зерна до розмелювання, до складу якого входять силоси, пристрої для регулювання, транспортування, формування і
зберігання помольних партій зерна; машини та апарати для відділення домішок, що
відрізняються від зерна геометричними розмірами, формою, щільністю, магнітними
та іншими властивостями; машини та апарати для гідротермічного і механічного
оброблення зерна; пристрою для дозування
та контролю якості зерна.
До
складу лінії входять 4 ... 5 комплексів обладнання для утворення крупи (драних
комплексів), кожен з яких містить магнітні сепаратори , вальцеві верстати ,
розмелювальні і сітовійні машини. По ходу технологічного процесу від першого до
останнього комплексу крупність оброблюваних частинок зменшується. Дрібні
фракції продуктів подрібнення піддають вимолочуванню в бичевих і щіткових
машинах. Провідними є 9 ... 12 розмельних комплексів обладнання, які включають
магнітні сепаратори, вальцеві верстати, деташери (або ентолейтори).
Перший,
другий і третій комплекси по ходу технологічного процесу призначені для
отримання борошна вищого гатунку. У комплексах з четвертого по шостий отримують
борошно вищого і першого сорту. Наступні комплекси обладнання забезпечують
отримання борошна першого і другого сортів. Завершальний комплекс включає обладнання
для вагового дозування і змішування групових потоків (компонентів сортів
борошна), ємності для зберігання готової продукції, Вагові, вибойні пристрої та
фасувальні машини. На рис. 3.1 наведено один з варіантів машино- апаратурної
схеми лінії борошномельного виробництва при сортовому помолі.
Будова
і робота лінії. Попередньо очищене зерно подають з елеватора
Мал1.Машино-апаратурна схема
борошномельного виробництва
борошномельний
завод ланцюговими конвеєрами 1 і завантажують в силоси 2. Силоси обладнані
датчиками верхнього та нижнього рівнів, які зв'язані з центральним пунктом
управління. Зерно з кожного силосу випускається через труби, забезпечені
електропневматичними регуляторами потоку зерна
3.
За допомогою регуляторів і гвинтового конвеєра 4 відповідно до заданої
рецептури і продуктивністю формують помольні партії зерна.
Кожен
потік зерна проходить магнітні сепаратори 5, підігрівач зерна (в холодну пору
року) і ваговий автоматичний дозатор 7. Далі зерно піддається багатьом стадіям
очищенню від домішок. У зерноочисному сепараторі 8 відділяються великі, дрібні
і легкі домішки. У каменевідділювальній машині 9 відділяють мінерали домішки.
Потім зерно очищається в дискових трієрах : куколевідбірниках 10 і
овсюговідбірниках 11, а також в магнітному сепараторі. Зовнішню поверхню зерна
очищають у вертикальній оббивальній машині 12, а за допомогою повітряного
сепаратора 13 відокремлюють домішки, які відрізняються аеродинамічними
властивостями. Далі зерно через магнітний сепаратор потрапляє в машину мокрого
лущення 14 і після гідрооброблення системою гвинтових конвеєрів 15 і 17 зерно
розподіляється по силосах 18 для відволоження. Силоси обладнані датчиками рівня
, які пов'язані з центральним пунктом управління. Система розподілу зерна по
силосах для відлежування забезпечує необхідні режими відволожування різною
тривалістю і діленням потоків залежно від скловидності і початкової вологості
зерна. Після основного зволоження і відволоження передбачено можливість
повторення цих операцій через зволожувальний 16 і гвинтовий конвеєр 17. Після
відволоження зерно через регулятор витрати, гвинтовий конвеєр 19 і магнітний
сепаратор надходить в оббивальну машину 20 для обробкилення поверхні зерна. Із
оббивальної машини зерно через магнітний сепаратор потрапляє в
ентолейтор-стерилізатор 27, через
повітряний сепаратор 22 для відділення легких домішок. Далі через
магнітний сепаратор зерно подають в зволожувальний апарат 23 і бункер 24 для
короткочасного зволожування . Потім зерно зважують на автоматичному ваговому
дозаторі 25 і через магнітний сепаратор направляють на подрібнення в першу
драну систему.
У
кожну драну систему входять вальцеві верстати 26, розсіви драних систем 27,
розсіви сортувальні 28 і ситовійні машини 29. Сортування продуктів
подрібнення драних систем здійснюють послідовно в два етапи з отриманням
на першому етапі великої і частково середньої крупок, а на другому – середнього
і дрібних крупок , дунстів і борошна. У ситовійних машинах 29 збагачують крупку
дунстами І, ІІ і III драних систем і крупку шліфувального процесу .Обробленню в
шліфувальних вальцевих верстатах 30 піддають велику і середню крупку І, ІІ і III драних систем після її
збагачення в сітовійних машиах 29. Верхні сходи з сит розсівів III і IV драних
систем направляють в бичеві вимолочувальні
машини 37, прохід останніх обробляють в
центрифугалах 38. В вимолочувальному процесі застосовують двоетапне подрібнення
. Після вальцевих верстатів 30 і 33 встановлені деташери 31 і 35 для руйнування
конгломератів проміжних продуктів подрібнення зерна і ентолейтори 34 для
стерилізації цих продуктів шляхом ударних впливів.У розсівах 32 , 36 і 39 з
продуктів подрібнення висівають борошно , яке надходить в гвинтовий конвеєр 40.
З нього борошно подають у розсіви 41 на контрольне просіювання, для забезпечення
відділення сторонніх часток і необхідну крупність помелу. Так борошно через
магнітний сепаратор і ентолейтори 42 і ваговий дозатор 43 розподіляють в
функціональні силоси 44. З них забезпечується безтарний відпуск готової
продукції автомобільним і залізничним транспортом або за допомогою вагового
пристрої 45 борошно фасують у мішки , які конвеєром 46 також передають на
транспорт для відвантаження на підприємства-споживачі борошна. Перед пакуванням
в споживчу тару борошно попередньо просівають на розсівах 47 , пакують в
паперові пакети на фасувальній машині 48. Пакети з борошном групують в блоки,
які загортають в полімерну плівку на машині для групового па кування 49 .
Отримані блоки з пакетів з борошном передають на транспортування в торгову мережу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий