3.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
Для визначення температури повітря у виробничих
приміщеннях використовуються звичайні ртутні
і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний
ТМ-6 має діапазон
виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0,2оС.
Термоанемометр ЭА-2м визначає
температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від
0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром
психрометра (рис. 2).
В приміщеннях, де є значні джерела променистого
тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується
подвійний термометр, який складається
з двох термометрів – один з зачорненим термобалоном, а другий – з посрібленим.
Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений –
реагує на променисте і мало реагує на конвективне.
Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють
приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими,
індукційними та чашковими). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними
або аспіраційними психрометрами (рис. 2, б). Психрометри складаються із сухого
та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому
середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною
таблицею, визначають відносну вологість.
Рис. 2. Психрометри:
а) стаціонарний; б) аспіраційний;
1, 2 – сухий та вологий термометри; 3 – резервуар з
водою; 4 – трубка для просмоктування повітря; 5 – вентилятор, що обертається
від пружини.
Рис. 3. Анемометри:
а) чашковий; б) індукційний: в) крильчастий;
1 – крильчатка: 2 –
перемикач
Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в
промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації
параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи,
гігрографи, барографи та ін. (рис. 4).
Рис 4.
Прилади з самозаписом:
1) термограф; 2) гігрограф;
1 – стрічка - діаграма на барабані з годинниковим
механізмом; 2) - перо;
3 – біметалева пластинка; 4 – пучок волосся
Відносну вологість можна визначати приладами – гігрометрами. Принцип їх дії базується
на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від
вологості повітря. Цю здатність має волосся людини і тварини, натуральна шкіра,
деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний
типу ГС-210, який вимірює відносну вологість в межах 15-100% і має похибку 3%.
При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху
повітря можна користуватися кататермометром
(від 0,02 до 1 м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три
градуси (35-38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у
воді з температурою 65-75'С доти, доки спирт із термобалона заповнить капіляр і
підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр
виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити
швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від 38
до 35°С. З таблиці або графіку, що додається до приладу, визначають фактичну
швидкість руху повітря.
В приміщеннях зі значним живленням тепла для
визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих
поверхонь обладнання, приладів, що опалюють та освітлюють, сонячного
випромінювання, що проникає крізь
віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри
(РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони
вимірюють поверхневу щільність потоку енергії, Вт/м2.
Для визначення температури нагрітих поверхонь використовують
контактні термометри (ЗТП-И),
термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.
Відносна вологість φ на практиці найчастіше
визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого tс і вологого tв термометрів, тобто Δt = tс-tв, і на перетині показників tв
і Δt
знаходиться значення φ,%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за
психрометричною формулою, %:
Рр.нас А(tC tB)Pб
φ = 100 ,
Рс.нас
де Рр.нас і Рс.нас – парціальний тиск водяної пари у разі
насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого
термометра; А=0,000677 –
психрометричний коефіцієнт; Рб
– барометричний тиск повітря, мм рт.ст.
Відносну вологість можна також легко визначити з
діаграми стану вологого повітря ( I-d або I-x діаграма).
Після визначення фактичних значень параметрів
мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності
вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.
3.4. Забруднення повітря виробничих приміщень
Оточуюче
повітря (атмосфера) є найважливішим фактором
забезпечення нашого життя. Без
повітря, що надходить через дихальні шляхи в наші легені, вже через кілька
хвилин настає смерть. В природних умовах ця залежність не приховує загрози
життю, бо повітря, як правило, не забруднене отруйними речовинами.
Наше відчуття на нюх не здатне сигналізувати про
наявність у повітрі деяких шкідливих речовин, наприклад, оксиду та діоксиду
вуглецю, оксидів азоту та ін. В той же час, коли ми й відчуваємо присутність у
повітрі незначної кількості отруйних речовин (таких, як синільна кислота), наш
організм не відповідає на це будь-якою захисною реакцією. Реакція організму
настає з запізненням, коли отрута вже накопичилась в організмі в значній
кількості і стала небезпечною для життя. Ступінь отруєння залежить як від
кількості отрути, що потрапила в організм, так і від індивідуальної чутливості
організму людини до дії конкретної шкідливої речовини.
Поняття «чисте
повітря». Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів (YDI) чисте
повітря має такий склад:
Компонент |
N2 |
O2 |
Ar |
СО2 |
Kr |
Ne_ |
Хе |
Вміст,
%(об.) |
78,10 |
20,93 |
0,93 |
0,03-0,04 |
0,0001 |
0,0005 |
0,00001 |
В чистому повітрі є шкідливі гази,
які не позначаються негативно на здоров'ї людей, тварин та всієї флори і фауни
Землі через незначну їх концентрацію:
Компонент |
СО |
O3 |
H2 |
CH4 |
N2O |
NO+NO2 |
NH3 |
Вміст, млн.-1 |
0.01- |
0-0,05 |
0,4-1 |
1,2-1,5 |
0,25 |
0-0,003 |
0-0,02 |
Чистим повітрям вважається таке, яке не забруднене
твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, що змінюють його
природний склад.
Тверді, рідкі або газоподібні речовини будь-якого
ряду і походження, що потрапляють у повітря і змінюють його природний склад,
називають емісіями.
Існує ще поняття іммісія
– це забруднюючі атмосферне повітря речовини, що присутні в атмосфері в
безпосередній близькості від зони своєї дії, як правило, на висоті 1,5 км від
поверхні Землі або верхньої границі рослинності, або на відстані 1,5 км від
поверхні будівлі.
Емісії – це забруднення
техногенного походження.
Комментариев нет:
Отправить комментарий