ГР 34 ГМ-Ф ОСНОВИ ПС ТЕМА 3.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання

 3.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання

Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний

ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0,2^оС.

Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра (рис. 2).

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів – один з зачорненим термобалоном, а другий – з посрібленим. Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений – реагує на променисте і мало реагує на конвективне.

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами (рис. 2, б). Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.

               Рис. 2. Психрометри:

а) стаціонарний; б) аспіраційний;

1, 2 – сухий та вологий термометри; 3 – резервуар з водою; 4 – трубка для просмоктування повітря; 5 – вентилятор, що обертається від пружини.

 

Рис. 3. Анемометри:

а) чашковий; б) індукційний: в) крильчастий;

1 – крильчатка: 2 – перемикач

Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін. (рис. 4).

 

Рис 4.  Прилади з самозаписом:

1) термограф;  2) гігрограф;

1 – стрічка - діаграма на барабані з годинниковим механізмом; 2) - перо;

3  – біметалева пластинка; 4 – пучок волосся

Відносну вологість можна визначати приладами – гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря. Цю здатність має волосся людини і тварини, натуральна шкіра, деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний типу ГС-210, який вимірює відносну вологість в межах 15-100% і має похибку 3%.

При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром (від 0,02 до 1 м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35-38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65-75'С доти, доки спирт із термобалона заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від 38 до 35°С. З таблиці або графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість руху повітря.

В приміщеннях зі значним живленням тепла для визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, приладів, що опалюють та освітлюють, сонячного

випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони вимірюють поверхневу щільність потоку енергії, Вт/м².

Для визначення температури нагрітих поверхонь використовують контактні термометри (ЗТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

Відносна вологість φ на практиці найчастіше визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого t_с і вологого t_в термометрів, тобто Δt = t_с-t_в, і на перетині показників t_в і Δt знаходиться значення φ,%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою, %:

Рр.нас  А(tC tB)Pб

φ = ¹⁰⁰ ,

Рс.нас

де Р_р.нас і Р_с.нас  – парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра; А=0,000677 – психрометричний коефіцієнт; Р_б  – барометричний тиск повітря, мм рт.ст.

Відносну вологість можна також легко визначити з діаграми стану вологого повітря ( I-d або I-x діаграма).

Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.

3.4. Забруднення повітря виробничих приміщень

                           Оточуюче      повітря     (атмосфера)     є    найважливішим                    фактором

забезпечення нашого життя. Без повітря, що надходить через дихальні шляхи в наші легені, вже через кілька хвилин настає смерть. В природних умовах ця залежність не приховує загрози життю, бо повітря, як правило, не забруднене отруйними речовинами.  

Наше відчуття на нюх не здатне сигналізувати про наявність у повітрі деяких шкідливих речовин, наприклад, оксиду та діоксиду вуглецю, оксидів азоту та ін. В той же час, коли ми й відчуваємо присутність у повітрі незначної кількості отруйних речовин (таких, як синільна кислота), наш організм не відповідає на це будь-якою захисною реакцією. Реакція організму настає з запізненням, коли отрута вже накопичилась в організмі в значній кількості і стала небезпечною для життя. Ступінь отруєння залежить як від кількості отрути, що потрапила в організм, так і від індивідуальної чутливості організму людини до дії конкретної шкідливої речовини.

Поняття «чисте повітря». Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів (YDI) чисте повітря має такий склад:

Компонент	N2	O2	Ar	СО2	Kr	Ne_	Хе
Вміст, %(об.)	78,10	20,93	0,93	0,03-0,04	0,0001	0,0005	0,00001

В чистому повітрі є шкідливі гази, які не позначаються негативно на здоров'ї людей, тварин та всієї флори і фауни Землі через незначну їх концентрацію:

Компонент	СО	O3	H2	CH4	N2O	NO+NO2	NH3
Вміст, млн.-1	0.01-	0-0,05	0,4-1	1,2-1,5	0,25	0-0,003	0-0,02

 

Чистим повітрям вважається таке, яке не забруднене твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, що змінюють його природний склад.

Тверді, рідкі або газоподібні речовини будь-якого ряду і походження, що потрапляють у повітря і змінюють його природний склад, називають емісіями.

Існує ще поняття іммісія – це забруднюючі атмосферне повітря речовини, що присутні в атмосфері в безпосередній близькості від зони своєї дії, як правило, на висоті 1,5 км від поверхні Землі або верхньої границі рослинності, або на відстані 1,5 км від поверхні будівлі.

Емісії  – це забруднення техногенного походження. 

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) дає таке визначення: забруднення повітря має місце в такому випадку, коли забруднююча повітря речовина або кілька речовин присутні в атмосфері в такій кількості і протягом такого часу, що спричиняють шкоду або можуть сприяти шкоді людям, тваринам, рослинам та майну, або можуть привести до погіршення здоров'я людини або стану майна, які не піддаються обліку.