Устаткування для послуг оздоровчого комплексу готелів

 

Устаткування для послуг оздоровчого комплексу готелів

1. Устаткування тренажерних залів

Аналіз стану справ у готелях показав, що для підвищення їхньої категоризації та доведення до 5 зірок необхідно максимально наблизитися до переліку послуг і вимог, зазначених у стандарті ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів». Зокрема, необхідно вирішити питання щодо обладнання приміщень для біологічного відновлення організму та занять спортом (плавальні басейни, сауни, тренажерні зали, солярії, масажні, спортзали, медичні кабінети, перукарні).

Устаткування фітнес клубів, тренажерних залів, спортивних залів. Класифікація, принцип дії, основні технічні характеристики та правила експлуатації.

Устаткування фітнес клубів, тренажерних залів

Для оснащення приміщень для біологічного відновлення організму та занять спортом, у тому числі фітнес клубів, тренажерних залів застосовають тренажери.

Тренажер (від англ. Train - виховувати, навчати, тренувати) - механічне, електричне або комбіноване навчально-тренувальне пристрій, штучно імітує різні навантаження або обставини (ситуацію). Тренажери можуть бути навчальними (імітаційними) або спортивними.

Спортивний тренажер -пристрій для виконання тих чи інших вправ, спрямованих на тренування серцево-судинної системи, розвитку сили м'язів або розвитку координації та узгодженості роботи різних груп м'язів при виконанні складних рухів.

Існують різні класифікації тренажерів: за призначенням (для фізичної, технічної, тактичної підготовки, для відновлення працездатності, контролю і т. д.); за структурою (механічні, електричні, зі зворотним зв'язком, зі строкової інформацією і т. д.); за принципом дій (світлове, звукове та технічне, електромеханічні, цифрові моделювальне та ін.); за формою навчання (індивідуального, групового і поточного використання); за логікою роботи (з лінійною або розгалуженою програмою, з альтернативним вибором рухової дії або з вільним конструюванням програми відповіді і т. п.).

Класифікація тренажерів

1.     за дією на організм: для активних та пасивних тренувань.

2.     за призначенням:

2.1   для фізичної, технічної, тактичної підготовки, спортивні:

• для розвитку рухових якостей (швидкості, витривалості, гнучкості, спритності);
• для тренування і зміцнення м'язів (силові тренажери);
• тренажери для відпрацювання та вдосконалення спортивної техніки і аналізаторних функцій організму (технічних прийомів у спорті: гірськолижні тренажери, тренажери для скелелазіння та ін.).

2.2 для відновлення працездатності, контролю за станом здоров’я і лікувальні (кардіотренажери (аеробні), загальнозміцнюючою дії, підвищують загальний тонус організму, тренують серце, сприяють спалюванню зайвих калорій (наприклад, велотренажери);

2.3 професійні та аматорські;

3.     за використанням: індивідуальні та колективні;

4.     за впливом на організм: локальним (коли в роботі беруть участь окремі м'язові групи), регіональні (у роботі бере участь приблизно третя частина м'язів) і загальні (в роботі задіяно більшість м'язів).

У спортивно-оздоровчих центрах і лікувальних установах використовуються ізотонічні тренажери для пасивних тренувань - тонусні столи. Це комплекс тренажерів для гімнастики в положенні "сидячи» або «лежачи». Тренажери складаються з нерухомої частини, яка служить опорою тілу і рухомої частини або частин, які приводить в рух спеціальний механізм. Спочатку тонусні столи застосовувалися, як фізіотерапевтичні тренажери в різних областях медицини. Тренажери виключають шкідливе навантаження на хребет, серцево-судинну систему і суглоби. Останнім часом тонусні столи використовуються в жіночих спортивно-оздоровчих клубах для тренування і підвищення тонусу м'язів.

Ізотонічні вправи засновані на ізотонічному м'язовому скороченні - скорочення м'яза при незмінній напрузі, яке супроводжується збільшенням поперечного перерізу і зменшенням його довжини. Ізотонічне скорочення створює максимальну напругу на початку і кінці руху.

Технічні особливості тренажерів залежать від конструкторських рішень, які визначаються необхідністю переважного розвитку одного або одночасно декількох рухових якостей, зокрема

• технічний пристрій "бігова доріжка", велогребні та інші подібні тренажери дозволяють направлено розвивати загальну, швидкісну і силову витривалість;
• конструкції тягових пристроїв, еспандерів, ролерів сприяють розвитку динамічної сили та гнучкості;
• заняття на мінібатуті вдосконалюють спритність і координацію рухів.

Тренажери можуть ефективно використовуватися в оздоровчих цілях, забезпечуючи ряд переваг перед традиційними засобами: дозування навантаження, спрямованість тренування певних груп м'язів, а також широко застосовуються в період відновного лікування в лікувальній практиці.

Кардіотренажери

Кардіотренажери в першу чергу розраховані на зміцнення серцево- судинної та дихальної систем організму. Тому основне, за чим доведеться стежити під час занять - це показання пульсу.

Максимальний ефект від тренування досягається на кардіотренажері в так званій «аеробного зоні». Аеробна зона - це частота пульсу рівна 60-80% від максимальної величини пульсу, яку можна розрахувати за формулою 220 мінус вік. Як правило, спалювання жиру відбувається при пульсі, що становить від 60 до 70%, зростання і зміцнення м'язів - при 70-80 % від максимальної частоти. Значення пульсу залежать від рівня підготовленості. Прийнято вважати, що на початковому рівні пульс під час занять повинен становити 60-65 % від максимальної частоти, на середньому - 65-70 %, на більш просунутому рівні - 70-75 %.

Кардіотренажери мають бути забезпечені датчиками пульсу, часу тощо.

Існують датчики-кліпси на вухо (найпростіший спосіб вимірювання пульсу і тому має велику погрішність), датчики на рукоятках тренажера (більш точні і зручні у використанні) і нагрудні кардиодатчики (вони дають найточніші свідчення).

Технічні характеристики кардіологічних тренажерів:

• Тип дисплея, показання дисплея: час, дистанція, калорії, пульс, швидкість, кут нахилу
• Програми: кількість програмних рівнів (в т.ч. цільова, пульсозалежні, фітнес-тест, користувацькі, спалювання жиру)
• "Швидкий доступ" до швидкості,
• "Швидкий доступ" до кута нахилу,
• Сенсорний датчики пульсу і телеметрія
• Сенсорне управління швидкістю і кутом нахилу на рукоятках
• Бігове полотно (розміри)
• Швидкість,
• Кут нахилу,
• Потужність двигуна,
• Вентилятор,
• Мультимедіа,
• Габарити,
• Маса
• Максимальна вага користувача,
• Гарантія. 

Як займатися на кардіотренажерах

Яким би видом спорту ви не займалися, хороших результатів можна домогтися, тільки якщо тренування гармонійно поєднувати з відпочинком, правильним харчуванням, і, як мінімум, восьмигодинним сном. Приступати до занять можна тільки після консультації з професійним тренером або спортивним лікарем, інакше можна тільки нашкодити. Заняття на кардіотренажерах вимагають правильного співвідношення частоти тренувань, їх тривалості та інтенсивності. Найкраще займатися 3-4 рази на тиждень. При більш інтенсивних заняттях необхідно мати хоча б один день повного відпочинку. Оптимальна тривалість занять - 30 хвилин. Слід чергувати вправи в одному ритмі з перепочинками-менш інтенсивними вправами. Тренування обов'язково повинна складатися з трьох частин: розминки, основної частини і затримки. 10-15-хвилинна розминка допоможе розігріти м'язи і підготуватися до інтенсивних занять; заминка «охолодить» організм і допоможе відновитися після тренування. Перед кожним тренуванням і після неї необхідно робити розтяжку. Вона підсилює кровообіг і знижує ризик травми.