3.4. Забруднення повітря виробничих приміщень
Оточуюче
повітря (атмосфера) є найважливішим фактором
забезпечення нашого життя. Без
повітря, що надходить через дихальні шляхи в наші легені, вже через кілька
хвилин настає смерть. В природних умовах ця залежність не приховує загрози
життю, бо повітря, як правило, не забруднене отруйними речовинами.
Наше відчуття на нюх не здатне сигналізувати про
наявність у повітрі деяких шкідливих речовин, наприклад, оксиду та діоксиду
вуглецю, оксидів азоту та ін. В той же час, коли ми й відчуваємо присутність у
повітрі незначної кількості отруйних речовин (таких, як синільна кислота), наш
організм не відповідає на це будь-якою захисною реакцією. Реакція організму
настає з запізненням, коли отрута вже накопичилась в організмі в значній
кількості і стала небезпечною для життя. Ступінь отруєння залежить як від
кількості отрути, що потрапила в організм, так і від індивідуальної чутливості
організму людини до дії конкретної шкідливої речовини.
Поняття «чисте
повітря». Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів (YDI) чисте
повітря має такий склад:
|
Компонент |
N2 |
O2 |
Ar |
СО2 |
Kr |
Ne_ |
Хе |
|
Вміст,
%(об.) |
78,10 |
20,93 |
0,93 |
0,03-0,04 |
0,0001 |
0,0005 |
0,00001 |
В чистому повітрі є шкідливі гази,
які не позначаються негативно на здоров'ї людей, тварин та всієї флори і фауни
Землі через незначну їх концентрацію:
|
Компонент |
СО |
O3 |
H2 |
CH4 |
N2O |
NO+NO2 |
NH3 |
|
Вміст, млн.-1 |
0.01- |
0-0,05 |
0,4-1 |
1,2-1,5 |
0,25 |
0-0,003 |
0-0,02 |
Чистим повітрям вважається таке, яке не забруднене
твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, що змінюють його
природний склад.
Тверді, рідкі або газоподібні речовини будь-якого
ряду і походження, що потрапляють у повітря і змінюють його природний склад,
називають емісіями.
Існує ще поняття іммісія
– це забруднюючі атмосферне повітря речовини, що присутні в атмосфері в
безпосередній близькості від зони своєї дії, як правило, на висоті 1,5 км від
поверхні Землі або верхньої границі рослинності, або на відстані 1,5 км від
поверхні будівлі.
Емісії – це забруднення
техногенного походження.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) дає таке
визначення: забруднення повітря має місце в такому випадку, коли забруднююча
повітря речовина або кілька речовин присутні в атмосфері в такій кількості і
протягом такого часу, що спричиняють шкоду або можуть сприяти шкоді людям,
тваринам, рослинам та майну, або можуть привести до погіршення здоров'я людини
або стану майна, які не піддаються обліку. 3.5.
Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які
можуть надходити в повітря, де знаходяться люди, і становити небезпеку їх
здоров'ю. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на
організм людини і встановлюють безпечні для людини концентрації та дози, які
можуть потрапити різними шляхами в організм людини.
На харчових та переробних підприємствах повітря
робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в
результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та
напівпродуктах і відходах виробництва. Ці речовини потрапляють у повітря у
вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності
від їх токсичності та концентрації в повітрі вони можуть бути причиною
хронічних отруєнь або професійних захворювань.
За токсичною дією шкідливі речовини поділяють на кров'яні отрути, які взаємодіють з
гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид
вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та ін.); нервові отрути, які викликають збудженість нервової системи, її
виснаження, руйнування нервових тканин (наркотики, спирти, сірчаний водень,
кофеїн та ін.); подразнюючі отрути –
уражають верхні дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пара кислот,
окисли азоту, ароматичні вуглецеві водні та ін.); пропалюючі та подразнюючі шкіру і слизові оболонки (сірчана та
соляна кислоти, луги); печінкові отрути,
дія яких супроводжується зміною та запаленням тканин печінки (спирти,
дихлоретан, чотирихлористий вуглець); алергени,
що змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші речовини); канцерогени, що спричиняють утворення
злоякісних пухлин (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола); мутагени, що впливають на генетичний апарат клітини (окис етилену,
сполуки ртуті та ін.).
В залежності від ступеня токсичності, фізико-хімічних
властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють
гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони
виробничих приміщень, перевищення яких не припустиме. За ступенем дії на
організм людини шкідливі речовини ділять на чотири класи небезпеки:
1
– надзвичайно небезпечні;
2
– високонебезпечні; 3 – помірно
небезпечні; 4 – малонебезпечні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий