ГР 22 -К ОБЛІК,КАЛЬКУЛЯЦІЯ І ЗВІТНІСТЬ ТЕМА 1 Господарський облік у закладах ресторанного господарства

 

Господарський облік у закладах     ресторанного господарства

 

1.1 ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ.  ВИМОГИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА.

                         План

1.1.1 Поняття та види господарського обліку.

1.1.2 Законодавчі та нормативні документи, які регламентують роботу ресторанного господарства.

1.1.3 Типи та класи підприємств ресторанного господарства.

1.1.4 Організація діяльності  підприємств  ресторанного господарства.

Міні-лексикон: громадське харчування, заклад ресторанного господарство,                           термінологічні визначення,  господарський  облік, законодавчі                                акти, санітарні правила і норми  ( СанПіН),  стандарти,                                 технічні умови, куточок споживача.

1.1.1  Поняття та види господарського обліку.

Поняття обліку є досить широким і багатогранним, оскільки він пов'язаний з господарською діяльністю людей. Необхідність в обліку виникла в глибоку давнину в процесі матеріального виробництва, а господарська діяльність сприяла його поширенню. Щоб задовольнити свої потреби, люди виробляють предмети споживання і засоби праці. 

Вироблені предмети споживання розподіляються на особисте споживання людей і виробниче споживання для здійснення господарської діяльності. Протягом історичного розвитку в процесі загального підвищення рівня матеріально-технічної культури змінювалися і вдосконалювалися також методи, техніка і форма обліку — від примітивних засобів і способів до використання складних сучасних комп’ютерних систем. Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найраціональнішому використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також часу праці в процесі виробництва. 

Батько бухгалтерської справи – італієць Лука Пачолі ще в ХV віці писав: “Хто в справах своїх не може бути добрим бухгалтером, той буде блукати, як сліпий в темряві, навмання, і не уникнути йому великих збитків”. Для управління підприємницькою діяльністю потрібно знати, скільки є у підприємства майна, які його зобов’язання, скільки і чого було вироблено та придбано і з якими витратами, що і скільки витрачено, спожито, продано, передано, яка собівартість і виручка, який доход працівників, власників та суб’єкта господарювання. Такі дані дістають в процесі обліку шляхом спостереження, вимірювання та реєстрації господарських операцій, які відбуваються з майном підприємства та джерелами його утворення, з метою одержання кількісного, якісного і вартісного їх відображення. 

Для формування світогляду майбутніх підприємців і спеціалістів суб’єктів господарювання не марна порада одного із видатних знавців бухгалтерської справи – Б. Котрулі, який ще в 1458 році писав: «... даю пораду вважати задоволенням правильне та добре ведення книг (бухгалтерських), а кому не дано, той нехай вчиться чи найме собі дійсно вмілого та практичного молодого бухгалтера, бо інакше твої справи перетворяться в хаос та вавілонське стовпотворіння, чого ти, якщо тобі дорогі твоя честь та майно, повинен побоюватися.»

Облік – це процес, складовими якого є операції спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо облік здійснюється над об’єктами господарського характеру, то його називають господарським.

  

Види обліку

 

Господарський облік



Види господарського обліку 

                                                                                                                                                                     

Оперативний облік

Бухгалтерський облік    Статистичний  облік

 

 

 

Кожен з цих видів обліку відрізняється складом, що відображаються у них явищ, призначенням інформації, отриманої за допомогою того чи іншого обліку і способом здійснення обліку. 

 

Вимоги, що пред'являються до господарського обліку:

1.       Порівнянність планових і облікових показників. Якщо показники плану та обліку будуть перелічені різними методиками, то ми не зможемо зіставити дані плану та обліку і тим більше їх проаналізувати встановлені єдині показники, методи і форми їх ведення. 

2.       Точність, об'єктивність, обгрунтованість. Дані обліку повинні відображати реальність, інакше буде неможливо управляти господарством.  За перекручення цих даних винні повинні притягуватися до відповідальності (в т.ч. кримінальної). 

3.       Своєчасність, оперативність, повнота. Дані обліку, якщо вони надходять із запізненням, втрачають своє значення, і не можуть бути пристосовані. 

4.       Для усунення помилок використовується сучасна оргтехніка. 

5.       Облік також повинен давати повну характеристику господарським явищам і лише в цьому випадку ми одержимо уявлення про господарську діяльність цього органу. 

6.       Ясність і доступність. Громіздкий облік систематично спізнюється з поданням і стає заплутаним, в результаті створює грунт для безгосподарності.  7. Облікові дані повинні бути ясними, простими і доступними, щоб будьякий бажаючий міг користуватися ними. 

8.       Економічність, раціональність. Витрати на ведення обліку повинні бути мінімальними і досягається це поліпшенням методів, форм, техніки обліку. 

9.       Облік повинен поставляти для потреб управління комплексну інформацію про хід та результати виробничо-господарської діяльності.

Система бухгалтерського обліку спрямована на досягнення повноти, економічності, безперервності і наступності в обліку тих сторін господарської діяльності, які характеризують організацію як суб'єкт підприємницької діяльності. 

   

Види обліку

 

Господарський облік



Види господарського обліку 

                                                                                                                                                                     

Оперативний облік

Бухгалтерський облік    Статистичний  облік

 

Зверніть увагу, що для відображення активів та господарських процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних  і якісних характеристик в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошові.

ДСТУ 3862-99 “Ресторанного господарства .Терміни та визначення”.

Цим стандартом визначається поняття заклад ресторанного господарства як організаційно-структурна статистична одиниця, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари.  

 

Ресторанне господарство Ресторанне господарство – це–  вид економічної діяльності суб’єктів  ономічної діяльності суб’єктів  господарської діяльності по  наданню послуг  для  задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього.споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього. 

Типи та класи підприємств ресторанного господарства

Тип підприємства ресторанного господарства характеризується особливостями обслуговування, асортиментом реалізуємої кулінарної продукції і номенклатури послуг, що надаються споживачам.

Розвиток закладів харчування відповідних типів обумовлюється економічною ситуацією регіону . На формування сегменту ринку впливають також чинники соціальні, демографічні, культурологічні. Під впливом економічної ситуації активно розвиваються заклади із середнім рівнем цін на послуги і відповідно лідерами цього сегменту є кафе, кофейні, чайні, підприємства системної гастрономії. Фактори другого порядку формують сегмент ринку підприємств, де більш чітко виражена соціально-культурна послуга, як складова послуг харчування. Набувають поширення такі підприємства: концептуальні ресторани, кафе з клубною музикою, ресторанклуб, клуби з розважально-тематичними програмами, коктейль-бари, пивні бари, фітнес-бари, міні-бари, ресторани для ділових зустрічей і т.п.